Постскриптум після Івана
Лип 11, 2011 Статті
Особисто на нас дивне враження справила організація концерту на Івана. Жодних пропозицій щодо участі гурту в концерті від міської влади не надходило, водночас в інтернеті така інформація була.
Складається враження, що нас використано мерією і починаючими музикантами з метою збору глядачів. Зрештою, концерт міг би і не відбутися, якби не прохання Дмитра Федоровича Біланюка, якого ми дуже поважаємо.
Надалі просимо повідомляти нас особисто. Ми любимо своє місто і людей, які в ньому живуть. Але хочемо взаємності.
Гурт «Гуцули».
Гуцули In Rock
Чер 22, 2011 Статті
Коли я починав свої «Подорожі в рок-н-ролл», то планував, що про українські групи писати не буду. Хоча б тому, що жодна з них не вписується в формат цих нотаток. І не тому що українські групи погані. І не тому, що вони надто хороші.
Просто українська рок-музика позбавлена тяглості, історичної глибини, розгалуженості й, нарешті, уставлених традицій. На мій превеликий жаль.
Але днями я раптом зрозумів, що одна українська команда все ж достойна того, щоб здійснити подорож на її територію. Тим більше що вона чудово вписується у формат моїх подорожей.
Як я зазначав на початку подорожей: «Ми не будемо ходити центральними вулицями. Нас цікавлять провулки». А група, про яку я оце збираюся оповідати, якраз і є таким провулком. На якому розташовані визначні й достойні уваги допитливих подорожуючих історичні споруди.
Отже – фолк-рок гурт «Гуцули».
Читати далі »
Г уцули вразили столицю
Прокурава. Здавалось би, звичайне село, про яке знають не тільки у нас, але й за межами України. Таку добру славу воно здобуло завдяки працьовитим, гостинним, мудрим і талановитим гуцулам— боднарям, вишивальникам, ткачам і, звичайно, співакам і танцюристам, яких успішно презентує уже впродовж 27 років фольклорний колектив «Барви Карпат». На його шляху були і злети, і падіння. Але, незважаючи ні на що, він під умілим керівництвом директора Прокуравського народного дому Ганни Майданської та художнього керівника Любові Миклащук живе, творить і досягає щедрих ужинків.
Цей рік є особливо багатим на вагомі здобутки колективу. Спочатку був феєричний виступ і заслужена перемога на фестивалі в м. Коломиї, потім — на XIV Міжнародному гуцульському фестивалі в м. Вижниці і на Міжнародному фестивалі естрадної та фольклорної музики «Зелені свята на Гуцульщині», який щороку проводиться у Прокураві, президентом та генеральним продюсером якого є уродженець села Михайло Строчук. Він хоч і живе у Києві, все робить, щоб про його односельчан дізнавалися далеко за межами Прокурави.
Найважливіше досягнення — його перемога у відбірному турі проекту «Фольктизік» Першого національного телеканалу.
Читати далі »
Гуцули «Forever»
Жов 26, 2009 Статті
На свято Покрови Пресвятої Богородиці у Районному народному домі відбувся дещо незвичний захід — відомий фольк-рок-гурт «Гуцули» давав концерт з нагоди 40-річчя від дня народження своєї культової групи.
До музикантів та їхніх шанувальників-глядачів звернулися з вітальними словами отець Ростислав Спринюк, заступник голови райдержадміністрації Микола Васкул, депутат районної ради Мирослав Бойчук. Ветеранів гуцульського року було нагороджено грамотами і подяками.
Велику допомогу в організації і проведенні ювілейного концерту надали начальник відділу культури і туризму РДА Дмитро Біланюк і директор Районного народного дому Василь Звіздарик.
Під час концерту проводився збір пожертв на відбудову церкви святого Василія Великого у м.Косові (Москалівка), яку знищила пожежа.
Читати далі »
Гуцульський рок з Косова
Український рок почався не в Києві, не в Харкові і не у Львові. Він почався у прикарпатському Косові чотири десятиліття тому. У невеличкому районному центрі зародилася унікальна музична формація – рок-група «Гуцули».
Унікальність їхня вже бодай у тому, що грати справжній хард вони почали в далекому 1969 році. У ті часи рок-музику в есесері знали і грали одиниці. А таку, як «Гуцули», — взагалі ніхто на той час. Жорсткі гітарні рифи, як у «Deep Purple», з текстами на гуцульській говірці ставили на вуха все живе в Косові і околицях. Автор цих рядків сам пережив такий концерт в 1974 році і може авторитетно свідчити: «Гуцули» — це найбільший рок-н-рольний міф України дотепер.
«Гуцули», 1975 рік, Москалівська церква (музей етнографії в радянські часи).
– сидять (зліва-направо): Любомир Гавриш, Віктор Кобозєв.
– стоять (зліва-направо): Ярослав Удудяк, Анатолій Юрійчук, Ярослав Унуфрійчук, Ігор Дорош, Сергій Бондар, Сергій Сіталов.
«Галицький кореспондент» розмовляє з Любомиром Гавришем, одним із засновників групи.
Читайте продовження статті:
http://www.gk-press.if.ua/node/1837
Газета «Галицький кореспондент»
№38 (214) 1 жовтня 2009 р.
Останній блюз
Запитайте у жителів Прикарпаття, котрим зараз від 30 до 50 років, про групу “Гуцули” і обов’язково почуєте у відповідь: “Гуцули”? То було щось! Це ж одна з перших рок-груп в Україні”.
Двадцять п’ять років минуло з того часу, коли яскравою зіркою спалахнула вона на творчому небосхилі Косівщини, а світло її і досі не згасло, доноситься до нас добре знаними мелодіями, словами знайомих з юності пісень.
До речі, той період (початок сімдесятих) є надзвичайно цікавим і мало дослідженим. Адже тоді почався не тільки брежнєвський застій. Виросло покоління юнаків і дівчат, котрі не пам’ятали сталінської епохи. Вони вже тоді, може, не стільки розуміли, скільки відчували, що жити треба якось по-іншому, не так, як жили-існували їх батьки, але як жити — не знали.
Проявити себе в бізнесі чи політиці не могли, бо кожна така ініціатива, як правило, згасала в тюремних камерах. (Хоча, хитрі гуцули таки зуміли обдурити державу, відкривши тут справжній сувенірний Клондайк).
Залишалася музика. Жива. Емоційна. Вона прагнула вирватися на волю, володіти серцями мільйонів людей, примушувати їх плакати і радіти.
Це був період тріумфального сходження на вершину слави легендарного ансамблю “Бітлз”. Радянські хлопчаки та дівчата, затамувавши подих, прислухалися до тріскучих радіоприймачів, запам’ятовуючи нові ритми, мелодії, намагаючись зрозуміти зміст незнайомих фраз.
Читати далі »
Репертуар фолк-рок гурту „Гуцули”
Вер 11, 2009 Статті
1. „Чи пам’ятаєте ви нас” — муз. Я. Корищук, сл. Я Корищук, Л. Гавриш.
2. „Гальба пива” — муз. М. Волощук, сл. народні.
3. „Гуляй дівчинонько” — муз. М. Волощук, сл. народні.
4. „Шапка з нутрії” —муз. і сл. Я Корищук.
5. „Раз пішов я до Косова” — муз. Я. Удудяк, сл. М. Волощук.
6. „Віддай кашкет, віддай мешт” — муз. і сл. М. Волощук.
7. „Лімузина Жигулі” — муз. Я. Удудяк, сл.М. Волощук.
8. „Останній блюз” — муз. В. Петрів, сл. Ю. Павлик.
9. „Думи, мої думи” — сл. Т.Г. Шевченка, муз. колективу.
10. „Терла баба мак” — сл. та муз. Я. Удудяк, Я. Корищук.
11. „Зуби, мої зуби” — сл. та муз. Я. Удудяк, М. Волощук, Я. Корищук.
12. „Джинси” — сл. та муз. Я. Удудяк, Я. Корищук.
13. „Були у бабусі” — сл. та муз. Я. Удудяк, Я. Корищук.
14. „На вулиці Франка” — сл. та муз. Я. Удудяк.
15. „Афини” — сл. та муз.М. Волощук.
16. „Купив в свого вуйка камізельку” — сл. та муз. М. Волощук.
17. „Орися була дівка вчена” — сл. та муз. Я. Корищук, Я. Удудяк.
18. „Афганістан” — м. Я. Корищук, сл. Л. Гавриш.
19. „Знову дощ” — муз. Л.Процюк, сл. Р. Балагурак.
20. „Дві дороги” — сл. Р. Балагурак, муз. Л. Процюк.
21. „Любов як капля літнього дощу” — муз. Л. Процюк, сл. Ю. Павлик.
22. „Паранойя по-гуцульски” — сл. та муз. М. Волощук, Я. Корищук.
23. „Слова зайві, лише рок-н-рол” — муз. Я. Корищук, сл. О.Мацьоцький.
24. „Колесо фортуни” — сл. та муз. Я. Корищук.
Виступ на День Молоді в Косові, 2008
День молоді — одне із найулюбленіших свят наших краян. Із задоволенням його святкують люди різного віку, бо, як сказав мудрець, всі ми родом з юності, і в душі до глибокої старості залишаємося молодими.
На новозбудованій літній естраді біля Народного дому 29 червня відбулося справжнє свято молодості й таланту. Косів’яни і гості міста мали змогу ще раз зустрітися у той день із переможцями й лауреатами фестивалю «Яблуневий цвіт» — танцювальними колективами та вокалістами не лише Косівщини, але й Верховинщини, Коломийщини, Надвірної та Калуша.
Наближався вечір, а людей біля літньої естради ставало все більше. Свої пісні виконувала лауреатка фестивалю «Червона рута» Христина Салига, співав гурт «Попіл». А до літньої естради підходило все більше людей середнього віку — фанатів гурту «Гуцули». Цьому рокфольк-ансамблю наступного року виповниться 40 років. Тому з таким ентузіазмом музиканти готувалися до свята, повторювали пісні, які принесли їм славу, розучували нові.
Бурхливі аплодисменти були їм нагородою за вміння протягом стількох років зберегти свій гурт і не втратити своєї самобутності.
